Біологія » Архив сайта » Сільськогосподарські тварини класу ссавців. Велика і дрібна рогата худоба

Сільськогосподарські тварини класу ссавців. Велика і дрібна рогата худоба

0

Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 07-12-2010

Значення тваринництва. Тваринництво — важлива галузь господарства, яка, при розведенні ссавців як сільськогосподар­ських тварин, забезпечує населення багатьма цінними харчовими продуктами — молоком, м’ясом, жиром. Крім того, побічну про­дукцію тваринництва використовують як технічну сировину тощо. Наприклад, у промисловості використовують шкуру, шерсть, щетину, з деяких продуктів і відходів виробляють добрива, лікар­ські препарати.

Тваринництво як галузь сільського господарства виникло в глибоку давнину, коли людина стала приручати диких тварин і використовувати їх для своїх потреб. Наполегливою і тривалою працею людина змінила природу приручених тварин, збільшуючи їхню продуктивність. І тепер вона вдосконалює існуючі та виво­дить нові породи тварин, які дають багато молока високої жирності, або швидко ростуть, або корисні людині якимись іншими своїми якостями. Одними з основних сільськогосподарських тварин стали різноманітні породи великої та дрібної рогатої худоби, а також свиней.

Велика рогата худоба. Це потомки тура, вимерлого дикого бика. Тур — жуйний парнокопитний ссавець великих розмірів, завдовжки в холці до 2 м. У нього були розложисті нерозгалужені роги, утворені роговими чохлами на кісткових виступах. Роги не скидалися, а росли все життя, утворюючи річні кільця. Це спостерігається тепер у всіх свійських порід корів. До XV ст. тур був поширений у лісостеповій і степовій зонах Євразії. У XV — XVI ст. він зберігся лише в Польщі та на Україні. Остання самка загинула у 1627 р. Вважають, що тур був приру­чений у Греції близько 7000 р. до н. е. З цього часу виведено багато порід корів різних за розміром, забарвленням, пристосо­ваних до своєрідних місцевих умов і, основне, дедалі продуктивні­ших. В україні їх поділяють на три основні групи: молочні, молочно-м’ясні та м’ясні. Основу тваринництва становлять молоч­ні породи.

Найпоширеніша в нашій країні молочна порода — чорно-ряба, вона становить 27 % усієї великої рогатої худоби. У середньому одна корова цієї породи за період лактації (час, протягом якого доять корову,— близько 300 днів) дає 3700—4300 кг молока при жирності 3,6—3,7 %. А в передових господарствах надої досягають до 5000—6000 кг молока при жирності 4 %.

М’ясні породи відзначаються великою масою і швидким рос­том. Наприклад, корови породи шортгорн досягають до 650 кг, бики — понад 1000 кг, а молодняк уже у віці півтора року має масу до 450 кг. До м’ясних порід належить також калмицька.

Дрібна рогата худоба — це потомки диких овець та гірських кіз

Родоначальниками всіх порід сучасних свійських овець є муф­лон — різновид гірської вівці архара. В Україні розводять три основні породи овець — вовнові, шубні та м’ясні. Від овець вовно­вих порід одержують у великій кількості тонку й довгу вовну. З овець настригають до 10—12 кг вовни за рік завдовжки 8—10 см. Шубні породи розводять заради шкур, з яких шиють шуби та кожухи. Одна з найкращих порід — романівська, виведена ще в XIX ст. у Ярославській губернії. Вона дає легкі, міцні й теплі шкури. М’ясні породи мають велику масу (понад 15 кг) та багато лою (сала). Окрему групу становлять курдючні вівці. У них ззаду є великий виріст — курдюк, у якому міститься 10—15 кг лою.

Ваш відгук