Біологія » Архив сайта » Чарлз Дарвін про причини еволюції тваринного світу

Чарлз Дарвін про причини еволюції тваринного світу

0

Автор: admin | Розділ: Еволюція тваринного світу | 11-12-2010

Безпідставність поглядів про незмінність видів тварин. Знання того, що тваринний світ протягом десятків і сотень мільйонів років не залишався постійним, а розвивався, прийшло не відразу. У стародавні та середньовічні часи думали, що природа незмінна, що всі сучасні тварини й рослини завжди були точно такі самі. Але на початку XIX ст. стали відомі факти, які свідчили про те, що давно колись на Землі жили зовсім інші тварини, не подібні або мало подібні до сучасних. Під час розкопок знаходили їхні рештки у вигляді відбитків і кісток. Прибічники релігії вважали, що вимерлі тварини були пробним, невдалим творінням бога. Замість них він, мовляв, створив сучасних тварин, які відтоді існують не змінюючись. Навіть багато вчених ще 180 років тому дотримувалися думки, що всі організми на Землі з’явилися такими, якими є тепер, і що ніяких змін вони протягом століть не зазнавали. Як і чому відбувається еволюція — це питання докладно висвітлив великий англійський природодослідник Чарлз Дарвін у книжці «Походження видів шляхом природного добору», що вийшла в 1859 р.

Основні рушійні сили еволюції. Дарвін виявив основні рушійні сили еволюції рослинних і тваринних організмів. Це мінливість, спадковість і добір.

Мінливість. Вивчаючи багатоманітність рослинного й тварин­ного світу, Дарвін звернув увагу на те, що навіть у потомстві однієї пари батьків не буває двох цілком однакових особин. Він з’ясував, що серед культурних рослин і свійських тварин набагато більше різноманітності, більше сортів і порід, ніж у їхніх диких предків. Наприклад, відомо кілька сот порід собак, і всі вони потомки одного виду — вовка. Виведено кілька сот порід голубів. Проте серед диких голубів має схожі з ними ознаки (так само воркує і так само гніздиться) лише один вид — дикий сизий голуб. Таким чином, з часу приручення сизого голуба ознаки голубів дуже змінилися: свійські голуби розрізняються за розмі­ром тіла, забарвленням дзьоба, оперенням тощо. Відмінності між тваринами одного виду, однієї породи Дарвін назвав мінли­вістю. Вона властива не тільки тваринам, а й рослинам та іншим живим організмам.

Дарвін вважав, що причиною мінливості організмів є вплив на них нових умов життя, яких не було, коли жили їхні предки. Мінливість у диких голубів, які живуть у скелястих районах Західної Європи, невелика, бо природні умови тут змінюються дуже повільно. У напівсвійських сизих голубів, які належать до цього виду, мінливість значна, бо людина постійно змінює умови їхнього середовища життя.

Спадковість. Дарвін звернув увагу на те, що всі природжені ознаки передаються від покоління до покоління. Здатність орга­нізмів передавати природжені ознаки потомству він назвав спад­ковістю. Цуценята або котята, наприклад, дуже схожі між собою і своїми батьками. Якщо нові ознаки не природжені, а виникли протягом життя організму, то вони спадково передаватися не можуть. Відомо, що собакам деяких порід, наприклад фокстер’є­рам, із покоління в покоління відрізують хвости. Проте ця нова зовнішня ознака (короткий хвіст) не успадковується. Усі цуценята фокстер’єрів народжуються з хвостами нормальної довжини.

Виведення порід свійських тварин. Штучний добір. Людина вивела багато порід свійських тварин: великої і дрібної рогатої худоби, коней, собак, кролів, курей, качок, голубів. Виведено й породи риб — ставкових та акваріумних.

Виявивши в однієї зі своїх свійських тварин якусь особливо корисну для себе властивість, людина щоразу виділяла цю твари­ну з решти або, як казав Дарвін, відбирала її, зберігала її потомство, якщо воно мало ті самі корисні ознаки. Наприклад, відбираючи з-поміж свійських собак тих, що мали найдовші ноги і найшвидше бігали, люди вивели породу хортів, а з коротко­ногих — таксу. Коли хочуть вивести молочну породу великої рогатої худоби, відбирають тварин, які дають надої й не зверта­ють особливої уваги на масу тіла. Навпаки, виводячи м’ясні породи, відбирають найбільших тварин, якщо навіть вони дають небагато молока. Такий добір Дарвін назвав штучним, бо прово­дить його людина.

Застосовуючи штучний добір, людина виводить нові породи свійських тварин за історично малий час. Так, собака був приручений близько 15 тис. років тому. Тепер відомо кількасот порід собак.

Ваш відгук