БіологіяБіологія – це цілі організми, мільйони молекул

Вивчаючи рослини й тварини в природі, Дарвін помітив у них мінливість і спадковість. Але дикі організми перебувають в інших умовах, ніж свійські. Про свійських дбає людина: вона їх годує, захищає від ворогів, оберігає від несприятливих умов навко­лишнього середовища. Дикі тварини повинні самі турбуватися про себе, тобто боротися за своє існування. Це зовсім не означає, що ведеться тільки боротьба за допомогою зубів і кігтів. Важ­ливий не спосіб боротьби, а її наслідки. Наприклад, у суво­рі зими від голоду й холоду гине багато птахів. Усі вони ведуть боротьбу за життя, добуваючи собі корм. Але виживають тільки ті, що мають якісь переваги, наприклад уміють швидше помітити їжу, можуть скоріше прилетіти до неї. Таким чином корисні для виду ознаки передаються потомству з покоління в покоління.

У боротьбі за існування виживають тільки ті тварини, які краще від інших пристосовані до умов навколишнього середовища, а менш пристосовані гинуть. Отже, і тут іде добір, тільки не штучний, а природний, тобто такий, що відбувається в природі без участі людини.

У боротьбі за існування постійно гине багато організмів, найчастіше в молодому віці, ще до того як вони встигли вирости й дати потомство. Тому всі живі організми, як правило, дуже плодючі. Хто ж виживає в цій боротьбі? Дарвін з’ясував, що найчастіше виживають ті організми, у яких з’являються бодай незначні, але сприятливіші для даних умов зміни (наприклад, здатність швидше бігати, а отже, й краще рятуватися від хижа­ків) . Якщо їхні потомки успадкують ці ознаки, то й вони виживуть і дадуть потомство. Цей процес переважного виживання більш пристосованих до середовища життя організмів Дарвін назвав природним добором.

Якщо порівняти природний добір із штучним, то перший відбувається повільніше, нові види при ньому виникають через десятки й сотні тисяч років. Крім того, тут завжди закріплюються ознаки, корисні для самих тварин, а при штучному доборі — озна­ки, вигідні для людини.