Біологія » Архив сайта » Основні етапи еволюції хордових

Основні етапи еволюції хордових

0

Автор: admin | Розділ: Еволюція тваринного світу | 15-12-2010

Риси подібності й відмінності нижчих хордових і кільчастих червів. Ви знаєте, що нижча хордова тварина — це ланцетник, якого відносять до групи безчерепних типу хордових. Він має риси, спільні з кільчастими червами: у нього така сама будова органів виділення і немає головного мозку; така сама замкнута кровоносна система без серця; подібні й м’язи, які містяться у вигляді стрічок і поділені поперечними перегородками на сегмен­ти. Пі риси подібності свідчать про спорідненість ланцетника з кільчастими червами. Водночас між ними є й істотні відмінності. У ланцетника з’явився внутрішній скелет — хорда. Нервова система в нього у формі трубки тягнеться вздовж спини над хордою, тоді як у кільчастих червів вона у вигляді ланцюжка проходить по черевній частині тіла. Дихальна система в ланцет­ника (глоткові зябра) досконаліша, ніж у кільчастих червів. Ці відмінності показують, що навіть нижчі хордові за будовою тіла стоять вище від кільчастих червів.

Походження хордових. Давні морські тварини, дуже подібні до кільчастих червів, близько 500 млн. років тому дали початок групам хордових. Одна група хордових перейшла до життя в піску на дні моря і збереглася до нашого часу. Це ланцетники, які належать до безчерепних. А друга група стала вести хижаць­кий, активний спосіб життя. У процесі еволюції збільшення рухливості сприяло вдосконаленню в тварин цієї групи внутріш­нього скелета. Слабкий спинний стрижень — хорда — перетво­рився спочатку на хрящовий, а потім на кістковий хребет, який складається з хребців. Так з’явилися на Землі хребетні (див. перший форзац).

Відновити послідовність історичного розвитку хребетних тварин порівняно легко, бо від них збереглося дуже багато викопних решток.

Серед давніх хордових з’явилися тварини з парними плавцями. Це були спритні хижаки. Унаслідок хижацького способу життя в них розвинулися гострі зуби. Шукаючи й переслідуючи здо­бич, вони робили швидкі й складні рухи. Природний добір сприяв високому розвиткові в них органів чуттів і центральної нервової системи. Так виникли перші риби, зовні подібні до сучасних акул.

Походження земноводних пов’язане з двома дуже важливими факторами: з перетворенням парних плавців на наземні кінцівки і виникненням легеневого дихання та двох кіл кровообігу. Ці нові особливості земноводних розвинулися внаслідок пристосу­вання їх до наземного способу життя в процесі боротьби за існування.

Дальше пристосування земноводних до життя на суші (втрата шкірного дихання, внутрішнє запліднення і відкладання яєць на суші) привело до появи перших плазунів. У період свого розквіту цей клас тварин був дуже численний і різноманітний, але більшість плазунів вимерла, не витримавши конкуренції з теплокровними тваринами — птахами і ссавцями.

Найважливіша особливість птахів і ссавців — їхня теплокров­ність. Завдяки сталій температурі тіла ссавці й птахи можуть жити в найрізноманітніших, у тому числі й дуже суворих умовах, не придатних для життя ні земноводних, ні плазунів.

Друга дуже важлива особливість птахів і ссавців — їхня турбота про потомство, завдяки чому забезпечується численність виду.

Таким чином, і еволюція хордових відбувається поетапно внаслідок мінливості, спадковості та природного добору.

Спорідненість людини з тваринами. У загальних рисах будова людського тіла така сама, як і в усіх хребетних. Особливо подібні до людини ссавці. Довгий час вважали, що ця подібність випадкова. За релігійним ученням, ніякого зв’язку між людиною і тваринами бути не може.

Дарвін у книжці «Походження людини» на багатьох фактах довів, що людина, не була створена богом, а з’явилася внаслідок еволюційного розвитку ссавців. Відтоді наука збагатилася числен­ними новими доказами походження людини від тварин.

Людину вже не можна назвати твариною, але своїм походжен­ням вона дуже тісно пов’язана з тваринним світом.

Отже, тривалий розвиток органічного світу на Землі привів до появи людини. Взаємини між людьми і розвиток людства підлягають не біологічним, а соціальним законам, з якими ви ознайомитеся, вивчаючи історію та суспільствознавство.

Родовід тваринного світу. Відношення спорідненості між тваринами можна зобразити у вигляді схеми, яка називається родовідним деревом тварин. Чим нижче на схемі розташована група тварин, тим простішу будову мають її представники і тим давніша вона. І навпаки, чим вище міститься група, тим складні­ше організовані її представники і тим молодша вона в історичному розвитку.

Ваш відгук