Біологія » Архив сайта » Зони (ділянки) кореня

Зони (ділянки) кореня

0

Автор: admin | Розділ: Корінь | 26-07-2010

Якщо розрізати молодий головний корінь уздовж, потім з однієї половинки зробити тонкий зріз, приготувати з нього препарат і розглянути його в мікроскоп, то можна побачити, що клітини різних ділянок кореня неоднакові між собою формою і розмірами. Кінчик кореня покритий, як наперстком, кореневим чохликом. Чохлик можна помітити неозброєним оком, розглядаючи на світло кінчик кореня: тут корінь трохи темні­ший і щільніший, ніж в інших частинах.

Кореневий чохлик захищає верхівку кореня від пошкоджень твердими частинками грунту. Клітини кореневого чохлика жи­вуть недовго, поступово відмирають і злущуються. Замість від­мерлих клітин кореневого чохлика постійно утворюються нові.

Під чохликом містяться клітини, що діляться,— зона поділу. Цю частину утворюють дрібні, щільно притиснуті одна до одної живі клітини. Тут клітини весь час діляться, кількість їх збіль­шується. Вище міститься зона росту, або розтягування; тут клітини розтягуються, внаслідок чого корінь росте в довжину.

Ще далі від кінчика кореня поверхневі клітини утворюють безліч тонких і прозорих кореневих волосків.

У багатьох рослин кореневі волоски можна побачити і без мікроскопа. Наприклад, їх добре видно в проростків гороху. У проростка пшениці і багатьох інших злаків кореневі волоски нагадують легкий пушок.

Кореневий волосок являє собою довгий виріст зовнішньої клітини кореня. Він одягнутий у клітинну оболонку, під якою містяться цитоплазма, ядро, безбарвні пластиди і вакуоля з клітинним соком.

Кореневі волоски дуже малі — звичайно не довші 10 мм — і недовговічні. У багатьох рослин вони живуть лише кілька днів, м потім відмирають. Нові волоски виникають у вигляді виростів молодших поверхневих клітин, розміщених ближче до кінчика кореня. Отже, всисна зона, як і інші зони, постійно перемі­щується вслід за кінчиком кореня, який росте, і весь час перебуває приблизно на тій самій відстані від нього.

Проникаючи між частинками грунту, кореневі волоски щільно прилягають до них і вбирають з грунту воду та інші речовини. Через це частину кореня вище зони поділу, де містяться коренені волоски, називають всисною зоною. Вище від всисної зони, тобто ще далі від кінчика кореня, знаходиться провідна зона. Тут увібрана коренем вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами переміщується в напрямі до стебла.

Корені, особливо молоді частини, які мають кореневі волоски, легко пошкоджуються. Кореневі волоски добре зберігаються, коли рослину пересаджують разом з землею. Тому розсаду овочевих Культур та інших рослин вирощують у торфоперегнійних гор­ничках. Розсада, вирощена в горщечках з торфу і перегною, Швидко приживається, бо корені при цьому не пошкоджуються.

Отже, неозброєним оком у молодого кореня можна розрізнити кореневий чохлик, кореневі волоски, схожі на легкий пу­шок, і провідну зону. Але детальніше всі зони можна розглянути тільки в мікроскоп.

Мікроскоп дає змогу побачити подібність будови клітин од­нієї зони кореня і відмінність їх від клітин інших зон.

Групи клітин, що мають однакову будову і виконують одна­кові функції, називають тканинами.

Корінь, як і інші органи, складається з різних тканин: зона поділу — з твірної тканини, всисна зона — із всисної тканини.

До складу провідних тканин кореня входять судини. По них з грунту піднімається вода з розчиненими в ній поживними речовинами. У провідних тканинах кореня є також клітини, по яких до кореня надходять органічні речовини, що утворилися в листках і стеблах.

Під шаром клітин, що утворюють кореневі волоски, міститься кора кореня. Вона складається з більш чи менш округлих клітин.

Ваш відгук