Автор: admin | Розділ: Тип хордові | 23-08-2012
Характеристика роду ластоногих. Ластоногі більшу частину життя проводять у морях і океанах. їх тіло пристосоване до тривалого плавання і пірнання. Між пальцями кінцівок розвинута плавальна перетинка. Такі кінцівки називаються ластами, звідси і назва всього ряду. За будовою зубів ластоногі схожі на хижаків.
Тюлень гренландський. У наших північних морях водиться гренландський тюлень. Він живиться рибою та іншими морськими тваринами, здобуваючи їх у воді. Тюлень добре плаває і пірнає, довго залишаючись під водою. У нього обтічне тіло, вкрите коротким міцним остьовим волосом. Підшерстка у нього нема і вода легко проникає до шкіри. Від переохолодження у воді тюленя захищає товстий шар підшкірного жиру. Крім того, жир зменшує питому вагу тіла, полегшуючи плавання. Задні кінцівки тюленя витягнуті назад і не згинаються. Тому по суші тюлень пересувається повільно.
На крижині самка тюленя народжує одне велике і зряче дитинча. Воно вкрите пухнастою білою шерстю, яка захищає його від холоду на повітрі і робить непомітним для ворогів.
Морський котик живе в далекосхідних морях. Його тіло вкрите густим хутром з щільним водонепроникним підшерстком. На початку літа котики виходять на береги островів для розмноження. Самка народжує одне маля, вкрите ніжним чорним волоссям. Восени, коли малята підростуть і навчаться плавати, котики залишають острови до наступної весни. У морі вони плавають стадами, ловлячи рибу і морських тварин.
Характеристика ряду китоподібних. Китоподібні все життя проводять у воді і ніколи не виходять на сушу. Їх обтічне тіло позбавлене волосяного покриву. Китоподібні не мають задніх кінцівок плавають за допомогою горизонтально розташованого хвостового плавника. Розрізняють зубатих і беззубих китоподібних.
Зубаті китоподібні. Хто хоч раз подорожував морем, безперечно, бачив дельфінів. Вони легко змагаються на швидкість з швидкохідними кораблями і довго пливуть поряд. У Чорному, Балтійському, Північному морях, а також у водах далекосхідних морів живе дельфін-білобочка. Завдовжки він не більше 2,5 м. Його струнке тіло зверху чорне, живіт і боки білі. На витягнутих щелепах білобочки міститься понад 100 зубів. Всі вони однакової конічної форми, ними дельфін тримає рибу, яку ковтає цілою. Маля народжується у воді, воно відразу ж може плавати. Мати годує малят у воді. Молоко дельфінів дуже густе і жирне.
Дельфіни відшукують рибу за допомогою ультразвуків. Як летючі миші, дельфіни видають цокаючі звуки або переривистий свист високого тону. Про досконалість цього способу орієнтування у дельфінів свідчать дані численних дослідів. Наприклад, дельфіну щільно закривали очі і пускали плавати в басейн. Він безпомилково знаходив серед інших плаваючих предметів рибу і легко ловив її. Крім того, він легко пропливав між численними брусами, не торкаючись їх своїм тілом.
Звуковими сигналами дельфіни можуть обмінюватись один з одним, завдяки чому вони швидко збираються там, де котрийсь із них виявив зграю риби. Якщо з одним дельфіном трапляється якесь нещастя, то інші із зграї поспішають йому на допомогу, як тільки почують тривожні сигнали. Траплялось, що дельфіни врятовували потопаючих людей. Вони підпливали до знесиленого плавця і виштовхували його на поверхню води. Так само дельфіни робили і з своїми братами, що потрапили в біду.
У неволі дельфіни швидко приручаються. Вони підпливають до людини на поклик і беруть їжу з рук. У морських басейнах (океанаріумах) дельфіни привчаються вискакувати з води, пролітаючи в повітрі через обруч, смикати за шворку дзвіночок, просячи їсти. У дельфінів складна будова головного мозку; їх великі півкулі чималого розміру і вкриті численними звивинами.
До зубатих китоподібних належить і кашалот. Він досягає довжини 15-20 м і важить кілька десятків тонн. В пошуках головоногих молюсків кашалот може пірнати на глибину близько 1 км, більше години не піднімаючись на поверхню для дихання.
Беззубі китоподібні. Найбільша з усіх тварин — кит синій. Його тіло досягає довжини 33 м і ваги — 150 т. Це дорівнює вазі не менше 25 слонів. Великим народжується і маля: воно важить понад 2 т. Кит синій живиться дрібними водяними тваринами, головним чином рачками. З верхньої щелепи синього кита звисають униз численні еластичні рогові пластинки з бахромчатими краями — «китовий вус». Набравши у величезну ротову порожнину води, кит проціджує її через китовий вус, а застряглих рачків ковтає. За добу синій кит з’їдає 2-4 т їжі.